Дубов’язівська територіальна громада
Конотопського району Сумської області

Головне управління Державної податкової служби в Сумській області інформує!

Дата: 10.07.2023 11:40
Кількість переглядів: 58

Фото без опису

Стан надходжень до бюджетів Сумщини у січні - червні 2023 року

За інформацією управління економічного аналізу Головного управління ДПС у Сумській області за шість місяців 2023 року забезпечено збір до зведеного бюджету України в сумі 10471,1 млн грн, що на 2228,7 млн грн, або на 27,0 відс. більше суми надходжень за відповідний період минулого року. 

До Державного бюджету сума збору склала  5576,1 млн грн, у тому числі до загального фонду Державного бюджету було зібрано 5569,7 млн гривень. 

У розрізі основних бюджетоформуючих податків та зборів забезпечено надходження: податку на доходи фізичних осіб (з урахуванням військового збору) – 1305,9 млн грн, що на 268,3 млн грн, або на 25,9 відс. більше тогорічного показника; рентної плати за користування надрами – 2675,7 млн грн, що на 456,3 млн грн, або на 20,6 відс. перевищує минулорічний показник; податку на прибуток – 389,0 млн грн, що на 209,5 млн грн, або   у 2,2 раза більше надходжень за відповідний період минулого року; податку на додану вартість – 1046,3 млн грн, що на 169,1 млн грн, або на 19,3 відс. більше минулорічних надходжень; частини чистого прибутку (доходу) державних унітарних підприємств, що вилучається до бюджету – 62,3 млн грн, що на 42,7 млн грн, або в 3,2 раза більше надходжень за відповідний період минулого року; акцизного податку – 23,2 млн грн, що на 12,9 млн грн або у 2,2 раза більше  показника минулого року.

У структурі податкових надходжень Державного бюджету за січень - червень 2023 року основну частку займають рентна плата за користування надрами – 48,0 відс., податок на додану вартість з вироблених в Україні товарів (робіт, послуг) – 18,8 відс. та податок на доходи фізичних осіб (з урахуванням військового збору) – 23,4 відсотка. 

 

Щодо трудових договорів (угод) за сумісництвом

Відповідно до статті 43 Конституції України кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується.

Згідно з ч. 2 ст. 21 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП) працівник має право реалізувати свої здібності до продуктивної і творчої праці шляхом укладення трудового договору на одному або одночасно на декількох підприємствах, в установах, організаціях, якщо інше не передбачено законодавством, колективним договором або угодою сторін.

Це дозволяє працівникам, крім основного трудового договору, додатково укладати трудові договори (угоди) за сумісництвом.

Постановою Кабінету Міністрів України від 22 листопада 2022 року № 1306 «Про визнання такими, що втратили чинність, деяких постанов Кабінету Міністрів України з питань роботи за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій» визнано такими, що втратили чинність, а саме:  постанову Кабінету Міністрів України від 3 квітня 1993 року № 245 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій»; постанову Кабінету Міністрів України від 4 березня 2015 року № 81 «Про роботу за сумісництвом працівників державних підприємств, установ і організацій, які переміщуються з районів проведення антитерористичної операції».

Наразі оплата праці за сумісництвом регулюється КЗпП. Згідно із вимогами ст. 1021 КЗпП та ст. 19 Закону України «Про оплату праці» сумісництвом вважається виконання працівником, крім основної, іншої оплачуваної роботи на умовах трудового договору у вільний від основної роботи час на тому самому або іншому підприємстві, в установі, організації або у роботодавця – фізичної особи.

Працівники, які працюють за сумісництвом, одержують заробітну плату за фактично виконану роботу.

Додатково повідомляємо, що особа не може виконувати свої трудові обов’язки одночасно (в одні й ті ж години) за основним місцем роботи і місцем роботи за сумісництвом. 

 

Наслідки не реєстрації  платником ПДВ  при обов’язковій  реєстрації

Головне управління ДПС у Сумській області нагадує, відповідно до п. 183.10 ст. 183 Податкового кодексу України (далі – ПКУ) будь-яка особа, яка підлягає обов'язковій реєстрації як платник ПДВ, і у випадках та в порядку, передбачених  статтею 183 ПКУ, не подала до контролюючого органу реєстраційну заяву, то вона: несе відповідальність за ненарахування або несплату цього податку на рівні зареєстрованого платника; не має права на нарахування податкового кредиту та отримання бюджетного відшкодування.

Якщо факт нереєстрації платником ПДВ буде виявлено податковим органом під час перевірки, до такого суб'єкта господарювання буде застосовано штрафні санкції згідно з п. 123.1 ПКУ (10% від суми визначеного контролюючим органом ПДВ-зобов'язання, або 25% у разі доказу умисності порушення). 

 

Не надали відповідь на запит податкової – які наслідки?

Головне управління ДПС у Сумській області інформує, що згідно з пунктом 73.3 статті 73 Податкового кодексу України (далі – Кодекс)  контролюючі органи мають право звернутися до платників податків та інших суб'єктів інформаційних відносин із письмовим запитом про надання інформації, необхідної для виконання покладених на контролюючі органи функцій, завдань, та її документального підтвердження.

Відповідно до п. 121.2 ст. 121 Кодексу ненадання відповіді на запит, неподання або подання не в повному обсязі платником податків, фінансовим агентом або іншою особою документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу, надісланий відповідно до підстав, передбачених підпунктами 6 - 8 підпункту 73.3.1 пункту 73.3 статті 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу у 5 розмірів мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

Неподання або подання не в повному обсязі платником податків документів чи іншої інформації на запит контролюючого органу в інших випадках, передбачених статтею 73 Кодексу, тягне за собою накладення штрафу в розмірі однієї мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року, за кожний такий факт.

 Звертаємо увагу, сплата таких фінансових санкцій (штрафів) не звільняє особу від обов'язку подання інформації.

 

Ведення обліку товарних запасів підприємцями

Головне управління ДПС у Сумській області звертає увагу платників податків – користувачів реєстраторів розрахункових операцій/програмних реєстраторів розрахункових операцій (далі – РРО/ПРРО), що Порядок ведення обліку товарних запасів для фізичних осіб – підприємців, у тому числі платників єдиного податку, затверджений наказом Міністерства фінансів України від 03.09.2021 № 496 (далі – Порядок № 496), не поширює свою дію на платників єдиного податку І групи. 

Із загального числа платників єдиного податку ІІ – ІV груп Порядок № 496 поширює свою дію виключно на платників, які здійснюють:  реалізацію технічно-складних побутових товарів, що підлягають гарантійному ремонту;  реалізацію лікарських засобів, виробів медичного призначення; реалізацію ювелірних та побутових виробів з дорогоцінних металів, дорогоцінного каміння, дорогоцінного каміння органогенного утворення та напівдорогоцінного каміння. 

Разом з цим, Порядок № 496 поширює свою дію на ФОП ІІІ групи єдиного податку, які зареєстровані платниками ПДВ. 

Таким чином, платники єдиного податку ІІ-ІІІ груп, які не здійснюють реалізацію перелічених вище груп товарів та/або не зареєстровані платниками ПДВ, звільнені від обов’язку ведення обліку товарних запасів за місцем їх реалізації, незважаючи на те, що зобов’язані проводити розрахунки за товари, роботи та послуги із застосуванням РРО/ПРРО. 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь