ПАМ’ЯТЬ – ЦЕ НАША СОВІСТЬ, БІЛЬ ТА ГОРДІСТЬ
Сьогодні у населених пунктах Тернівка та Чернеча Слобода Чернечослобідського старостинського округу відбулося відкриття меморіальних дошок полеглим Героям ГОЛОВЧЕНКУ ОЛЕКСАНДРУ МИКОЛАЙОВИЧУ, СПАСЬКОМУ ДМИТРУ МИКОЛАЙОВИЧУ ТА САМОКВАСУ ВОЛОДИМИРУ СТАНІСЛАВОВИЧУ, які віддали свої життя, захищаючи рідну землю від ворожої навали.
Участь у церемонії взяли начальник Конотопської районної військової адміністрації Павло ДУДКО, Дубов’язівський селищний голова Леонід БІЛИК, рідні, близькі та друзі загиблих Воїнів, працівники селищної ради, старостатів, закладів освіти та культури і небайдужі односельці.
Багато слів хороших та сумних було сказано про кожного з Воїнів, адже немає нічого важливішого за життя людини, а життя, яке віддане за свою Батьківщину, набуває особливого значення. Тому вшанування пам’яті наших захисників - це не просто наш святий обов’язок, це наша шана і гордість.
Почесне право відкрити дошки було надано найріднішим людям полеглих Героїв. Присутні вшанували пам’ять загиблих земляків хвилиною мовчання і поклали квіти. Священник православної церкви України собору Різдва Пресвятої Богородиці отець Анатолій провів панахиду та освятив меморіальні дошки.
Віримо, що вони будуть нагадувати всім поколінням про героїзм наших захисників у боротьбі за суверенітет і цілісність України.
ОЛЕКСАНДР ГОЛОВЧЕНКО народився 29 листопада 1989 року в селі Тернівка Конотопського району Сумської області. Закінчивши у 2007 році місцеву середню школу, продовжив навчання в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Конотопський професійний аграрний ліцей», де здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
Коли російські окупанти у 2014 році розпочали війну на сході України, Олександр брав участь в антитерористичній операції на Донеччині. У березні 2015 року був демобілізований, повернувся до рідного дому. За зразкове виконання військових обов’язків, високу професійну майстерність, мужність і самовідданість, виявлені під час несення служби, був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, отримавши повістку з військкомату, служив у роті охорони Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Пізніше був відкомандирований до станції міського типу Гончарівське Чернігівської області для проходження військових навчань, а далі – військова служба в 110-й механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка поблизу населеного пункту Авдіївка Донецької області.
За героїзм, мужність, проявлені в боротьбі за цілісність та суверенітет України, був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Хоробрих».
Загинув Олександр 12 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання в ході російсько-української війни, поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області.
ДМИТРО СПАСЬКИЙ народився 21 лютого 1997 року у с. Чернеча Слобода тоді ще Буринського району, в сім'ї простих працівників колгоспу. У рідному селі в 2014 році закінчив Чернечослобідську загальноосвітню школу І-ІІІ ступенів і продовжив навчання,у м. Конотоп в «Конотопському професійному аграрному ліцеї» ПТУ-33 .
Після закінчення навчального закладу,в 2016 році підписав військовий контракт. Служив в 27-мій реактивно артилерійській бригаді імені кошового отамана Петра Калнишевського.
У 2021 році підписавши контракт, служив у 30-ій окремій механізованій бригаді імені Костянтина Островського. У листопаді 2023 року був переведений до 31-ї окремої механізованої бригади. Бойові товариші поважали Дмитра за мужність, витривалість, за легкий характер, щирість, людяність, вроджене почуття справедливості, готовність прийти на допомогу ближньому. Дмитро був справжнім Героєм, патріотом своєї Батьківщини.
22 вересня 2024 року він віддав своє життя під час виконання військового обов’язку по захисту суверенітету та територіальної цілісності України поблизу населеного пункту Новоселівка, Пологівського району, Запорізької області.
ВОЛОДИМИР САМОКВАС народився у місті Конотоп 7 квітня 1972 року. Із 1979 по 1987 рік навчався у середній школі села Чернеча Слобода Буринського, нині Конотопського району.
У 1987 році Володимир пішов навчатися до Сумського машинобудівельного технікуму та успішно завершив навчання у 1991 році за спеціальністю хімічне, компресорне і холодильне машинобудування.
Із 1991 року став жителем селища Хотінь Сумського району,і завжди був активним в житті громади.
Володимир був призваний на строкову службу 26 червня 1991 року в прикордонну службу. В званні старшина був контролером пропускних пунктів у ОКПП «Буковина». 10 червня 1994 року був демобілізований з лав Збройних Сил України.
З першого дня повномасштабного вторгнення став на захист нашої країни у складі територіальної оборони Хотінської громади.
У червні 2024 року Володимир Станіславович був призваний до лав ЗСУ. Був старшим сержантом 65 бригади,6 взводу,2 роти механізованого батальйону військової частини А 7013.
Загинув Володимир Самоквас 28 жовтня 2024 року під час виконання бойового завдання із захисту Батьківщини на околицях населеного пункту Новоданилівка Запорізької області.
Низький уклін Героям, які віддали своє життя за свободу та незалежність нашої держави. У наших серцях вічно буде жити пам'ять про них. Ми в неоплаченому боргу перед жертовністю матерів, дружин і дітей загиблих Воїнів.
Вічна пам’ять та шана Героям!
Слава Україні! Героям Слава!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
