ШАНОВНА ГРОМАДО!
Чотири роки тому світанок 24 лютого був порушений вибухами. У темряві ранку кожен із нас почув те, у що не хотів вірити. Повномасштабне вторгнення стало болем, що пронизав кожну родину, кожну вулицю, кожне серце. Ми втрачали домівки. Ми втрачали спокій. Ми втрачали найдорожчих.
Трагізм цієї дати неможливо виміряти словами. Він — у фотографіях на стінах, у дитячих іграшках у підвалах, у прапорах на могилах наших Захисників і Захисниць. Він — у тиші після сирени. У поглядах матерів. У змінених назавжди долях.
І водночас 24 лютого — це дата, яка показала світові справжню Україну.
Не злякану. Не зламану.
Україну, що стала в повний зріст.
За ці чотири роки ми навчилися жити під звуки тривог і не втрачати людяності. Навчилися тримати стрій — на фронті й у тилу. Навчилися допомагати одне одному без зайвих слів. Ми стали сильнішими, ніж будь-коли могли уявити.
Чотири роки великої боротьби довели: нас можна ранити, але нас неможливо зламати. Бо наша сила — у правді. У любові до своєї землі. У єдності.
І поки б’ється серце України — буде боротьба!
З повагою,
селищний голова Леонід Білик
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
