ПАМ’ЯТЬ, ЩО ДАЄ СИЛУ ЖИТИ Й БОРОТИСЯ
Чотири роки тому, 24 лютого, життя кожного українця розділилося на «до» і «після». Чотири роки болю, втрат, боротьби й незламності. Чотири роки повномасштабної війни, яка забрала найдорожче — життя наших людей. Рішенням Верховної Ради України вперше в історії нашої держави визначено відзначати 24 лютого Національним днем Молитви за Україну, адже саме молитва – це особлива сила, яка приходить до нас через спілкування з Богом.
Сьогодні у селі Сім’янівка, на Площі Нескорених, відбувся захід пам’яті з нагоди Національного дня Молитви та четвертої річниці повномасштабного вторгнення рф в Україну. Тут зібралися керівництво районної військової адміністрації, селищної ради, духовенство, рідні та близькі полеглих Героїв, старости, працівники ради та мешканці громади. Кожного із присутніх об’єднала спільна пам’ять — тиха, болісна, але така необхідна.
Під час заходу звучали імена — імена військових та мирних жителів нашої громади, які загинули в цій війні. Кожне ім’я — це окремий всесвіт, обірваний війною. За кожним — родина, мрії, нездійснені плани. У ті хвилини Площа Нескорених ніби завмерла. Лунали імена — і разом з ними оживали спогади, сльози, біль… і водночас — гордість.
До присутніх звернувся начальник Конотопської районної військової адміністрації Павло ДУДКО, який наголосив, що сьогоднішня дата — це не лише про скорботу, а й про силу українського народу, про здатність вистояти тоді, коли здається, що сил уже немає.
Селищний голова Леонід БІЛИК звернувся до родин полеглих зі словами підтримки та вдячності за вихованих синів і доньок України. Він зазначив, що громада пам’ятає кожного, що біль родин — це спільний біль усієї Дубов’язівської громади, і що наша єдність — це відповідь на всі виклики війни.
Особливо зворушливою стала духовна частина заходу. Священник православної церкви України Собору Різдва Пресвятої Богородиці отець Анатолій освятив пам’ятні світлини воїнів та зачитав молитву за єдність, мир, справедливість і незламність духу українського народу. У тиші, що панувала над площею, слова молитви звучали як прохання і як обіцянка — вистояти, зберегти, перемогти.
Також сьогодні, до четвертої річниці повномасштабного вторгнення, у населених пунктах нашої громади відбулися покладання квітів до пам’ятних світлин та місць вічного спочинку Героїв. Ці прості, але щирі жести — ще одне свідчення того, що пам’ять жива, що вона — в серцях, у щоденних справах, у нашій спільній відповідальності за майбутнє.
Чотири роки великої війни — це чотири роки великої мужності. Ми втратили багатьох, але не втратили головного — гідності, віри та любові до своєї землі. Цього дня Площа Нескорених сьогодні стала місцем, де біль перетворюється на силу, а пам’ять — на внутрішню опору.
Ми пам’ятаємо.
Ми об’єднані.
І ми вистоїмо — заради тих, чиї імена сьогодні звучали.
Посилання на фотобанк: https://www.facebook.com/permalink.php?story_fbid=pfbid0fpsUwsUA61uDhAyhc5o8c5nS2iyCQZvhvWrC9WHT8VVvXkV1M8hrGoApcGLwSobyl&id=100090570706149
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
