САРАНА ПЕРЕЛІТНА (LOCUSTA MIGRATORIA). ЩО ВАРТО ЗНАТИ ПРО САРАНУ
Сарана — це шкідливий вид комах, здатний утворювати великі зграї, які мігрують у пошуках їжі. Особливо небезпечними є види, що належать до саранових перелітних, які активно переміщуються на великі відстані та дуже швидко знищують рослинність.
В Україні найбільш поширені такі види родини саранових як:
•прус або сарана італійська (Calliptamus italicus L)
•перелітна (Locusta migratoria migratoria L)
•мароккська (Dociostaurus maroccanus);
•кобилка блакитнокрила (Oedipoda coerulescens L.) та інші.
Шкідник живиться всіма рослинами, проте надає перевагу злаковим культурам – кукурудзі, просу, сорго, пшениці, а також очерету, пирію тощо.
Ознаки нашестя сарани:
• Раптова поява великої кількості комах, що пересуваються зграєю.
• Пошкоджене або повністю знищене листя, стебла, колосся рослин.
• Шум, подібний до шелесту чи тріскоту, під час руху зграї.
• Комахи мають буро-зелений, жовтий або сірий відтінок, довжина тіла — до 6 см.
Умови, що сприяють розвитку саранових
Розвитку та поширенню саранових сприяють:
• посушлива та спекотна погода;
• наявність занедбаних земель;
• необроблені перелоги;
• зарослі бур'янами території;
• відсутність агротехнічного обробітку ґрунту.
Саме такі ділянки часто стають осередками розмноження шкідника.
Моніторинг та обстеження
Обстеження територій рекомендується проводити:
• у ранкові години після сходу сонця;
• у вечірні години перед заходом сонця.
У цей час саранові менш рухливі та перебувають на рослинах, що дозволяє більш точно визначити їх чисельність.
Особливу увагу необхідно приділяти:
• пасовищам;
• перелогам;
• узбіччям доріг;
• неорним землям;
• прибережним територіям;
• необроблюваним ділянкам.
Методи боротьби:
Агротехнічні заходи
До ефективних агротехнічних заходів належать:
• осіння оранка;
• дискування ґрунту;
• боронування;
• знищення бур'янів;
• своєчасне скошування травостою;
• дотримання сівозміни;
• обробіток занедбаних земель.
Такі заходи сприяють руйнуванню місць відкладання яєць та зменшенню чисельності шкідника.
Біологічні методи
Природними ворогами саранових є:
• птахи;
• жужелиці;
• мурахи;
• окремі види паразитичних комах;
• ентомопатогенні гриби та мікроорганізми.
Збереження природних екосистем сприяє стримуванню розвитку популяцій саранових.
Хімічний захист
За перевищення економічного порогу шкідливості застосовують інсектициди, дозволені до використання в Україні.
Найбільшу ефективність обробки забезпечують:
• своєчасне виявлення осередків;
• обробка молодших віків личинок;
• проведення робіт у ранкові або вечірні години;
• дотримання регламентів застосування засобів захисту рослин.
Обробки повинні здійснюватися виключно із дотриманням вимог законодавства у сфері захисту рослин та безпечного застосування пестицидів
Алгоритм дій населення:
•Зберігайте спокій, не робіть різких дій, які можуть спровокувати масовий зліт комах у напрямку житлових зон.
•У разі виявлення великої кількості сарани зателефонуйте до органів місцевого самоврядування або територіального підрозділу ДСНС.
• Повідомте також управління Держпродспоживслужби.
• Не вступати в контакт із комахами
• Уникайте перебування поблизу місць скупчення сарани.
• Не намагайтесь самостійно застосовувати хімічні засоби без дозволу або консультації зі спеціалістами.
• Якщо ви фермер чи маєте город — за можливості накрийте рослини агроволокном або сіткою.
• Узгодьте з Держпродспоживслужбою обробку посівів дозволеними інсектицидами.
• Уникайте ввімкнення яскравого світла в темний час доби, яке може приваблювати комах.
Важливо пам’ятати:
• Нашестя сарани — це надзвичайна ситуація біологічного характеру.
• Правильні та своєчасні дії населення можуть зменшити масштаби збитків.
• Спільна робота аграріїв, органів місцевої влади, рятувальників і самих громадян — запорука ефективної протидії біологічним загрозам.
