ЗВЕРНЕННЯ ДУБОВ’ЯЗІВСЬКОГО СЕЛИЩНОГО ГОЛОВИ ЛЕОНІДА БІЛИКА З НАГОДИ ДНЯ ПАМ’ЯТІ ЖЕРТВ ГОЛОДОМОРІВ

Дата: 27.11.2021 07:48

Кількість переглядів: 333

ШАНОВНІ ЖИТЕЛІ ГРОМАДИ!

Голодомори 1921-1923, 1932-1933, 1946-1947 років в Україні назавжди залишаться однією з найтрагічніших сторінок нашої історії.

Прокотившись трьома потужними хвилями Україною, вони забрали тисячі й тисячі життів українців, ставши масштабною національною трагедією, яку підсилили переселення, тюрми, табори.

Спільний біль, спільна пам’ять, спільний обов’язок – ці слова стосуються не тільки нашого минулого, але й мають сенс у нашому сьогоденні. І наш святий обов’язок - закарбувати в серцях пам’ять про невинно убієнних, зробити все можливе, щоб вшанувати пам’ять жертв Голодомору-геноциду.

Навіть дивно уявити, як Україна, знана в усьому світі своїми родючими чорноземами та працьовитістю людей, могла потерпати від голоду. Але так було! І було не з власної волі.

Наші предки страждали, хоронили своїх дітей і помирали від голоду на цій родючій землі. Це страшні роки й страшні цифри, які ми не маємо права забувати.

Тож схилімо голови в глибокій жалобі за тими людьми, які загинули голодною смертю. У спільній молитві згадаймо усіх жертв голодоморів, запалімо свічу пам’яті у власній оселі та у своїй душі! Ми маємо усвідомити, щоб цього не сталося більше з нашими дітьми, внуками, нашими правнуками, повинні бути єдині у творенні нашої Української національної держави, тверді та свідомі у своєму виборі.

Бажаю, щоб на столі українців завжди був хліб і до хліба, щоб ніколи у наших дітей не бачити голодних очей, щоб дитинство їх було щасливим і ситим, щоб наші люди завжди мали достаток, а держава була могутньою, процвітаючою і з високим рівнем добробуту.

Світла пам’ять безвинно загиблим!