A A A K K K
для людей із порушенням зору
Дубов’язівська територіальна громада
Конотопського району Сумської області

Як COVID-19 впливає на психіку людей

Дата: 29.11.2021 09:56
Кількість переглядів: 97

Які чинники слід враховувати та чому приділяти увагу якнайперше?

У зв’язку з пандемією COVID-19 усе частіше порушується питання психічного здоров’я. Новий виклик сучасності вкотре довів необхідність охорони здоров’я, зокрема психічного.

Наявна в соціальних мережах та ЗМІ різноманітна інформація з приводу такого важливого і делікатного питання – значною більшістю не має науково-доказового підґрунтя.

Розглянемо деякі результати наукових досліджень, що проводилися і проводяться в різних країнах та жваво обговорюються світовою професійною спільнотою.

Зокрема під час пандемії можуть з’явитися симптоми психічних розладів або загостритися вже наявні.

Під час минулих епідемій науковці фіксували у населення депресії, тривоги, посттравматичний стресовий розлад або ПТСР (це хронічне порушення психічного стану, що може розвинутися після травматичної події),  панічні атаки, суїцидальні думки та суїцидальні дії.

У ході вивчення впливу епідемії коронавірусу на психічне здоров’я людини, було проаналізовано 19 досліджень, проведених у Китаї, Іспанії, Італії, Ірані, США, Туреччині, Непалі й Данії.

В результаті у людей виявили симптоми: психологічного дистресу (до 38%), тривоги (до 50,9%), депресії (до 48,3%) та ПТСР  (до 53,8%).

Фактори ризику, які впливають на появу вищезазначених симптомів:

? жіноча стать;
? вік ≤ 40 років;
? статус безробітного (-ої) або студента (-ки);
? наявність хронічних чи психічних захворювань;
? постійне користування соціальними мережами та перегляд новин щодо коронавірусу.

При цьому люди під час епідемії найбільше схильні відчувати наступні страхи:

? захворіти і померти;
? відвідувати заклади охорони здоров’я;
? неможливості працювати під час ізоляції;
? перебування на карантині;
? втрати близьких чи розлуки з близькими;
? повторення досвіду, вже пережитого під час епідемії.

Крім того, людину не залишає відчуття безпорадності, нудьги, самотності й депресії через ізоляцію.

Після перебування на карантині може виникнути стрес, з’явитися дратівливість, безсоння, ознаки депресії та посттравматичного розладу. Проте головним чином на появу стресу впливає тривалість карантину.

Дистанційна робота сприяє низькій фізичній активності та нездоровому харчуванню. Також зменшується «живе» спілкування з колегами.

Науковці виявили, що жінки і ті, хто працює вдома та отримують низький прибуток, мають мінімум на два психічних чи фізичних симптоми більше. Водночас у тих із них, хто має дітей, фіксують більше симптомів психічних розладів.

Натомість зручне та затишне робоче місце не лише створює комфортні умови для роботи, підвищує мотивацію працівника, а й має позитивний вплив на психічний стан людини і зменшує психічні розлади.

Гарний вид із вікна покращує стан психіки

Дослідники виявили цікаві факти про вплив виду з вікна на психічне здоров’я. Так, у працівників, які мають можливість вийти у парк чи на балкон або дивитися у вікно на зелені насадження чи водойми, спостерігався більш позитивний настрій та нижчий рівень депресії й тривоги.  

Частота контакту з природою позитивно впливає на підвищення рівня самооцінки, задоволеності життям та суб’єктивним щастям і зниженням рівня депресії, тривоги й самотності.

Погода не впливає на психіку

Дослідники з’ясували, що погодні умови не впливають на психічне здоров'я під час карантину. В цей час позитиву додають багато прогулянок на свіжому повітрі.

ПСИХІЧНЕ ЗДОРОВ’Я РІЗНИХ ВІКОВИХ ГРУП

Важливим для стану психічного здоров’я виявилася соціальна складова. Так, наприклад, психічне здоров’я людей старшого віку було краще, ніж у інших.

Можливо тому, що ми намагаємося приділити більше уваги близьким літнього віку, показати їм, що ми не байдужі до їхніх проблем, що вони нам потрібні й як ми тепло до них ставимося.

Натомість у дітей, які відчувають себе самотніми, частіше проявляється тривога та депресія. У них можуть спостерігатися апатія, труднощі з концентрацією уваги, порушення сну тощо.

Крім того, під час пандемії збільшився рівень сімейного насильства та ризик суїциду. Наявність вдома зброї підштовхує молодих людей до вчинення самогубства.

За кілька місяців у 6% людей, які перехворіли на ковід, діагностують психічні розлади

Протягом 14-90 днів після діагнозу COVID-19 уперше діагностують психічний розлад у 5,8% випадків: тривожний розлад – 4,7%, безсоння – 1,9%, депресивний розлад – 1,7% тощо.

Люди із психічними розладами на 65% більше ризикують захворіти на COVID-19, ніж інші.

Після коронавірусного захворювання фахівці виявляють:

депресивні симптоми (35%), тривогу (28%), симптоми ПТСР (до 12%), сплутаність та порушення свідомості (до 22%).

Насамперед, важко доводиться людям, які вже мають проблеми з психікою. Самотність, ізоляція, зменшення соціальної підтримки, погіршення доступу до лікування, зменшення активностей – мають на них значний вплив.

Ці фактори часто призводять до:

- підвищення рівня депресії та тривоги;
- загострення симптомів розладів харчової поведінки;
- психотичних симптомів, у тому числі маячні ідеї (хворобливі уявлення, хибні висновки тощо) щодо зараження;
- ризику збільшення самопошкодження.

Майже 40% медиків страждають безсонням

Важливою групою людей, які потребують уваги, є звичайно лікарі. Через свою професійну діяльність, невіддільною частиною якої вже впродовж кількох років є COVID-19, лікарі більше за представників інших професій схильні до проблем із психічним здоров’ям.

Результати 13 наукових досліджень за участі 33062 медичних працівників (2020 рік) виявили у 23,2% з них тривожні розлади, у 22,8% – депресивні розлади, а у 38,9% – безсоння.  

При цьому медики, які безпосередньо надають допомогу пацієнтам з COVID-19, мають вищий ризик симптомів депресії, тривоги, безсоння та дистресу.

У понад 70% медиків страхи мали вплив на продуктивність роботи

Фахівці Міждисциплінарного аналітичного центру соціально-економічного добробуту та психічного здоров’я КНУ імені Тараса Шевченка опитали в Україні медичних працівників, щоб оцінити вплив їхнього психічного здоров’я на здатність виконувати свою роботу.

Результати показали: у понад 70% опитаних страх, занепокоєння та стрес, спричинені пандемією коронавірусу, негативно вплинули на їхню фізичну здатність до праці.

Отже, стрес та пов’язані з ним психічні розлади спричиняють справжню загрозу для держави, впливаючи на спроможність людини до продуктивної праці, що надалі матиме невтішні наслідки для економіки та ін.

Тому намагайтеся бути у гарному настрої, пам’ятайте, що ваша робота має приносити задоволення, позитивно сприймайте все, що відбувається у вашому житті, та насолоджуйтеся кожним радісним моментом – ці основні прості правила допоможуть вам зберегти своє психічне здоров’я.

Ірина Пінчук, докторка медичних наук

Точка зору автора може не збігатися з позицією агентства

 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Онлайн-опитування:

Увага! З метою уникнення фальсифікацій Ви маєте підтвердити свій голос через E-Mail
Скасувати

Результати опитування

Дякуємо!

Ваш голос було зараховано

Форма подання електронного звернення


Авторизація в системі електронних звернень

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь