БПД ІНФОРМУЄ!
Останнім часом збільшилося кількість звернень військовозобов’язаних щодо роз’яснень із питань відмови отримання повістки або оскарження її отримання в будь -якому суді. Тут зібрані відповіді на основні питання. Заступник директора Конотопського МЦ з надання БВПД Валентина Волік відповідає на питання
Питання 1. Що таке мобілізація та особливий період?
Відповідно до законодавчого визначення, то мобілізація – це насамперед певний комплекс заходів, які здійснюються з метою поступового, планомірного переведення економіки, діяльності органів влади, Збройних сил України та інших військових формувань на штати воєнного часу. Якщо трошки відійти від казуїстики, то мобілізацію часто вживають як певний період здійснення заходів воєнного часу.
Після повномасштабного вторгнення Росії, а саме – 24 лютого 2022 року в Україні було оголошено загальну мобілізацію разом із введенням воєнного стану Указом Президента затвердженого Верховною Радою України. Закон № 2500 затверджує Указ Президента «Про продовження строку дії воєнного стану в Україні» від 12.08.2022 № 573/2022, за яким воєнний стан в Україні продовжують з 05:30 23 серпня 2022 року строком на 90 діб, — до 21 листопада 2022 року.
Загальна мобілізація також триває до 21 листопада 2022 року. Відповідно мобілізувати можуть громадян вікон від 18 до 60 років, які спроможні виконувати військовий обов’язок.
У законодавстві є ще поняття особливого періоду, що є ширшою категорією. Особливий період включає в себе мобілізацію, воєнний час і частково відбудовний період після завершення воєнний дій. Наставати особливий період може у трьох випадках: 1) з моменту прийняття рішення про мобілізацію; 2) з моменту введення воєнного стану; 3) коли до повноважних органів доводиться інформація стосовно прихованої мобілізації. Важливо, що перші два пункти виконано, тому власне, ми можемо констатувати, що окрім періоду проведення мобілізації сьогодні також діє так званий особливий період.
Питання 2. Кого можуть призвати на вйськову службу під час мобілізації?
На військову службу під час мобілізації можуть призвати 2 категорії: 1) резервісти; 2) військовозобов’язані, які перебувають в запасі і не заброньовані в установленому Законом порядку на період мобілізації. Коли ми говоримо про резервістів, то це люди, які уклали контракт і, відповідно, проходять службу в військовому резерві Збройних сил України або інших військових формуваннях і призначені для їх комплектування у мирний час та в особливий період. Щодо військовозобов’язаних, то це особи, які перебувають у запасі ЗСУ або інших військових формувань.
Вони зараховуються, відповідно, за наявності таких підстав: 1) придатність за станом здоров’я до проходження військової служби у мирний або воєнний час; 2) не досягли граничного віку перебування в запасі, який за загальним правилом становить 60 років, а для вищого офіцерського складу – 65 років. Військовозобов’язані можуть бути першої і другої категорії. Це залежить від того, чи проходила людина військову службу, чи здобула під час її проходження військово-облікову спеціальність. Вони перебувають на військовому обліку у відповідних територіальних центрах комплектування. Документами, що посвідчують особу таких військовозобов’язаних, є, відповідно, військовий квиток або тимчасове посвідчення.
За загальним правилом, яке діє в мирний час і діє в певній мірі наразі, кожен військовозобов’язаний має перебувати на військовому обліку за місцем проживання. В разі зміни місця проживання, військовозобов’язаний має стати на військовий облік за новим місцем проживання.
Однак, в умовах воєнного стану діє спеціальне правило, яке забороняє зміну місця проживання без дозволу відповідної посадової особи, визначеною Законом. Зокрема, це керівник територіального центру комплектування та соціальної підтримки або ж в деяких випадках це може бути командир відповідного військового і не тільки військового підрозділу.
Реалізація такої процедури може бути дещо ускладнена для внутрішньо переміщених осіб. На практиці для отримання статусу ВПО (внутрішньо переміщеної особи) військовозобов’язані мають стати на військовий облік у територіальний центр комплектування. Однак, щоб стати на військовий облік в новому місці проживання і знятися з обліку в попередньому місці проживання необхідно отримати цей дозвіл у відповідної посадової особи. Законодавство чітко не визначає такого окремого порядку постановки на облік для ВПО. Тимчасовий військовий облік без зняття з обліку за основним місцем проживання теж чітко не передбачений законодавством, хоча не виключено, що він може існувати на практиці.
Оповіщення громадян здійснюється загальним правилом на підставі документів керівників територіальних центрів комплектування та соціальної підтримки. Такими документами є 3: розпорядження, повістки та мобілізаційні розпорядження. Форми розпоряджень та повісток затверджені Постановою Кабінету Міністрів №921 від 7.12.2016.
Попри те, що в Законі України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію» згадуються мобілізаційні розпорядження і що ними можуть оповіщатись громадяни, проте їх затвердженої форми немає. На практиці таке розпорядження вручається особі після того, як вона прибула до відповідного центру комплектування, а також якщо її було визнано придатною до військової служби. Вони мають форму такої вкладки, про їх видачу робиться запис у військовому квитку, також має бути інформація про зарахування до команди і необхідність явки в певний день і час для комплектування військових частин.
Питання 3. Хто може вручати повістки?
Вручати повістки, оповіщати громадян може лише уповноважена особа. Згідно з Указом Президента України про загальну мобілізацію визначено і зобов’язано деякі категорії уповноважених осіб здійснювати таке оповіщення. Серед них, зокрема, місцеві органи виконавчої влади у взаємодії з територіальними центрами комплектування за участю органів місцевого самоврядування із залученням підприємств, установ, організацій усіх форм власності, фізичних осіб-підприємців. Відповідно до Указу їм було доручено забезпечити та організувати в установленому порядку своєчасне оповіщення і прибуття громадян, які призиваються на військову службу під час мобілізації. Відповідно до закону, мобілізація за загальним правилом здійснюється керівниками територіальних центрів комплектування на підставі розпоряджень, повісток, мобілізаційних розпоряджень. Існує також можливість виклику керівниками органів, в яких особи перебувають на військовому обліку. Проте, вона стосується окремих категорій військовозобов’язаних та резервістів, наприклад, Служби безпеки, Служби зовнішньої розвідки та інших. Однак форма такого виклику в законодавстві не встановлена.
Питання 4. Який алгоритм вручення документів про призов?
Якщо говорити про загальний порядок оповіщення, то логічно, що відповідні документи можуть вручатись представниками територіальних центрів комплектування. Затверджений Постановою Уряду порядок організації та ведення військового обліку містить й інший алгоритм.
Спочатку територіальний центр комплектування та соціальної підтримки готують так звані розпорядження, форма яких затверджена у відповідній Постанові. Вони, по суті, і є тим списком громадян, що підлягають призову. Далі ці розпорядження передають виконавчим органам сільських, селищних, міських рад, керівникам державних органів, підприємств, установ та організацій, які і здійснюють подальше оповіщення. У разі, наприклад, відсутності призовників і військовозобов’язаних за місцем їхнього проживання, виклик можуть також доводити до відома власників будинків, у яких вони проживають. Можливо, таким чином презюмується, що власники будинків здійснюють подальше оповіщення.
Керівники державних органів, підприємств, установ, організацій, після отримання такого розпорядження, видають наказ про оповіщення відповідних призовників військовозобов’язаних, а також доводять до їхнього відома у частині, що стосується забезпечення їх прибуття за викликом до відповідного територіального центру комплектування. В таких документах оповіщення обов’язково мають бути зазначені дата, час, місце прибуття. Доказом отримання громадянином повістки є його власноручний підпис на бланку повістки.
Конституція України передбачає обов’язок захисту Вітчизни, захисту України. Громадянин, по суті, не має права відмовитись від підпису на бланку повістки, звичайно, за умови, що вона вручається уповноваженою особою.
Питання 5. Чи можна скаржити повістку в суді?
Повістку не можна оскаржити в будь-якому суді, тому що цей документ є лише оповіщенням людини про необхідність виконати військовий обов’язок відповідно до закону.
Позивач оскаржив до суду наказ про обов’язок прибути до воєнкомату, але суди першої та апеляційної інстанцій відмовилися відкрити провадження в справі, мотивуючи тим, що цей спір не належить до юрисдикції адміністративних судів.
Як зазначається у рішенні суду, повістка є лише засобом оповіщення військовозобов’язаного для прибуття на вказану дату до територіального центру комплектування та не має обов’язкового наслідку укладення контракту для проходження військової служби.
Із рішення суду можно ознайомитися тут: https://reyestr.court.gov.ua/Review/106141195/?fbclid=IwAR2T5dDWeYmsY9q0GHtDz25MST-7jXU1fRzrQrUCWy-XDtcMElEfIBr7pNE
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
