Дубов’язівська територіальна громада
Конотопського району Сумської області

Головне управління ДПС у Сумській області інформує!

Дата: 24.11.2023 15:06
Кількість переглядів: 81

Фото без опису

КОМПЕНСАЦІЯ ЗА ПОШКОДЖЕНЕ ЧИ ЗНИЩЕНЕ НЕРУХОМЕ МАЙНО ГРОМАДЯНИНА НЕ ОПОДАТКОВУЄТЬСЯ

Не оподатковується дохід громадянина, отриманий як компенсація за пошкоджене чи знищене нерухоме майно відповідно до Закону № 2923-IX «Про компенсацію за пошкодження та знищення окремих категорій об’єктів нерухомого майна внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України, та Державний реєстр майна, пошкодженого та знищеного внаслідок бойових дій, терористичних актів, диверсій, спричинених збройною агресією Російської Федерації проти України» (далі – Закон № 2923). 

Це передбачено п.п. 165.1.66 п. 165.1 ст. 165 Податкового кодексу України (далі – Кодекс), відповідно до якого до загального місячного (річного) оподатковуваного доходу платника податку не включається сума доходу, отриманого як компенсація за пошкоджений/знищений об’єкт нерухомого майна відповідно до Закону № 2923. 

Нагадаємо, що Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-ІХ «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану», який набрав чинності 01.08.2023, зокрема, внесені зміни до ст. 165 Кодексу, а саме: п. 165.1 доповнено новим п.п. 165.1.66. 

 

ПЛАТНИКИ ПОДАТКІВ МАЮТЬ ПРАВО НА ПОВЕРНЕННЯ ПОМИЛКОВО ТА/АБО НАДМІРУ СПЛАЧЕНИХ СУМ ГРОШОВИХ ЗОБОВ'ЯЗАНЬ ТА ПЕНІ

Платник податків має право на повернення помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені відповідно до статті 43 Податкового кодексу України.
Обов'язковою умовою для здійснення повернення сум грошового зобов'язання та пені є подання платником заяви про таке повернення протягом 1095 днів від дня виникнення помилково та/або надміру сплаченої суми та/або пені.

Заява подається платником до територіального органу ДПС виключно в електронній формі через сервіс «Електронний кабінет» за ідентифікатором форми  J/F 1302001, що функціонує відповідно до статті 421 розділу II Податкового кодексу України, з дотриманням вимог законодавства у сферах захисту інформації в інформаційно-комунікаційних системах, електронних довірчих послуг та електронного документообігу.

У заяві платник зазначає назву помилково та/або надміру сплаченого податку, збору, платежу, його суму, дату сплати і реквізити з платіжного документа, за яким кошти перераховано до бюджету (код класифікації доходів бюджету, бюджетний рахунок, на який перераховано кошти, код ЄДРПОУ територіального органу Казначейства, на ім'я якого відкрито рахунок), та визначає напрям перерахування помилково та/або надміру сплачених коштів, що повертаються: на погашення грошового зобов'язання та/або податкового боргу з інших платежів, контроль за справлянням яких покладено на органи ДПС, незалежно від виду бюджету; на поточний рахунок платника податку в установі банку; на єдиний рахунок (у разі його використання); у готівковій формі коштів за чеком у разі відсутності у платника податків рахунку в банку.

Додатково до заяви платник може подати копію платіжного документа, на виконання якого помилково та/або надміру сплачений платіж перераховано до бюджету.

У разі повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість, зарахованих до бюджету з рахунку платника податку в системі електронного адміністрування податку на додану вартість у порядку, визначеному пунктом 200 1.5 статті 200 1 Податкового кодексу України, такі кошти підлягають поверненню виключно на рахунок платника в системі електронного адміністрування податку на додану вартість, а у разі його відсутності на момент звернення платника податків із заявою про повернення надміру сплачених податкових зобов'язань з податку на додану вартість чи на момент фактичного повернення коштів, - шляхом перерахування на поточний рахунок платника податків в установі банку.

У разі повернення з єдиного рахунка помилково та/або надміру сплачених сум грошових зобов'язань та пені платник податків у заяві зазначає суму, дату сплати і реквізити з платіжної інструкції, за якими кошти перераховано на єдиний рахунок, та поточний рахунок платника податку в установі банку, на який необхідно повернути такі кошти.

 

РЕЄСТРАЦІЯ РРО ТА/АБО ПРРО В КОНТРОЛЮЮЧОМУ ОРГАНІ - УМОВА ДОТРИМАННЯ ЗАКОНОДАВСТВА У СФЕРІ ЗАСТОСУВАННЯ РРО/ПРРО

Головне управління ДПС у Сумській області інформує, Законом України від 30 червня 2023 року № 3219-IX «Про внесення змін до Податкового кодексу України та інших законів України щодо особливостей оподаткування у період дії воєнного стану» відновлено положення щодо відповідальності суб’єктів господарювання за порушення вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг» (далі – Закон), зокрема,  у разі встановлення контролюючими органами факту непроведення розрахункових операцій через РРО/ПРРО з фіскальним режимом роботи, будуть застосовуватись фінансові санкції, передбачені п. 1 ст. 17 Закону.  

Умовою дотримання законодавства у сфері застосування РРО/ПРРО є реєстрація РРО та/або ПРРО в контролюючому органі.  

Процедури реєстрації РРО/ПРРО встановлені порядками, затвердженими наказом Міністерства фінансів України від 14.06.2016 № 547 «Про затвердження порядків щодо реєстрації реєстраторів розрахункових операцій та книг обліку розрахункових операцій».  

ДПС пропонує до застосування безоплатне ПРРО від ДПС, функціонал якого відповідає законодавчим вимогам, а придбання, оновлення та застосування не потребує витрат та спеціальних навичок користувача.  

ПРРО від ДПС, як і всі інші ПРРО, підлягає реєстрації в контролюючому органі.  

 

ЧИ НЕОБХІДНО СКАСОВУВАТИ АПАРАТНИЙ РРО ТА РЕЄСТРУВАТИ ПРОГРАМНИЙ?

Головне управління ДПС у Сумській області нагадує, законодавчо не встановлено обмежень щодо використання суб’єктом господарювання наряду з апаратним програмного РРО.

Суб’єкт господарювання самостійно, виходячи з власних потреб, обирає вид РРО (програмний та/або апаратний) засобами якого має намір здійснювати реєстрацію розрахункових операцій відповідно до вимог Закону України «Про застосування реєстраторів розрахункових операцій у сфері торгівлі, громадського харчування та послуг».

У разі, якщо суб’єкт господарювання приймає рішення використовувати програмний РРО замість апаратного, реєстрацію апаратного РРО необхідно скасувати. 


Коментарі:

Ваш коментар може бути першим :)

Додати коментар


« повернутися

Коментування статті/новини

Код для вставки на сайт

Вхід для адміністратора

Авторизація в системі електронних петицій

Ще не зареєстровані? Реєстрація

Реєстрація в системі електронних петицій


Буде надіслано електронний лист із підтвердженням

Потребує підтвердження через SMS


Вже зареєстровані? Увійти

Відновлення забутого пароля

Згадали авторизаційні дані? Авторизуйтесь