РІК БОЛЮ, ВТРАТИ, ПАМ'ЯТІ...
16 березня 2024 року обірвалося життя ХАЛО МАРКО ВАСИЛЬОВИЧА - воїна, який до останнього подиху захищав рідну землю. Він не просто виконував наказ, він боровся за кожного з нас, за Україну, за те, щоб ми жили у вільній країні.
Марко народився 18 серпня 1968 року в Дніпропетровську (нині Дніпро). Дитинство провів у Бахчисараї, куди переїхала його родина.Там він закінчив школу, там він мріяв, ріс, ставав сильним.
Навчався в кулінарному технікумі у Сімферополі, займався спортом, досяг звання кандидата у майстри спорту з самбо. Він був цілеспрямованим, мужнім, непохитним - таким як і повинен бути справжній воїн. Службу проходив у повітряно - десантних військах у Прибалтиці.
У 2010 році повернувся на землю своїх предків - до села Грузьке Конотопського району Сумської області. Жив у Києві, працював у компанії "Novus". Його серце завжди билося в унісон із рідною Україною.
Коли у 2014 році росія розпочала війну, Марко не залишився осторонь. Він не міг стояти й просто дивитися, як ворог нищить нашу землю. Він пішов у Збройні Сили України, став учасником Антитерористичної операції. Він не обрав легкий шлях - він обрав боротьбу.
А коли у 2022 році війна поглинула всю країну, він знову взяв до рук зброю. Добровільно. Свідомо. Він не міг інакше. Бо Україна для нього була не просто місцем на карті - вона була його душею, його серцем, його всім.
16 березня 2024 року, у бою поблизу села Гута, Шосткинського району, Сумської області, він загинув. Загинув, як справжній Герой, тримаючи оборону, не відступаючи, не здаючись.
Боляче писати ці рядки... Як же хочеться, щоб це було неправдою... Але він залишиться назавжди у наших серцях. Його відвага, його шлях, його подвиг - не забудеться ніколи.
Марко, ти живий, доки ми тебе пам'ятаємо!
Спи спокійно, наш воїне.... Ми продовжимо твій бій.
Вічна пам'ять і слава Герою!
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
