АНДРЕЙЧЕНКО ОЛЕКСАНДР ВАСИЛЬОВИЧ
Народився 26 серпня 1965 року в селі Чернеча Слобода, Конотопського району, Сумської області.
3 1972 по 1982 рік навчався у Чернечослобідській середній школі Сумської області
1982 – 1987 роки – був студентом Харківського медичного інституту, факультет «Стоматологія».
1987 – 2002 роки - працював стоматологом у поліклініці м. Глухів Сумської обл.
З 2002 – по 2006 рік - працював лікарем - стоматологом у Лівії (північна Африка).
З 2006 по березень 2022 рік працював лікарем - стоматологом у лікарні міста Верхньодніпровськ Дніпропетровської області.
Він усе життя рятував людей – у білому халаті, з добрим, теплим словом. А коли прийшла війна, він не вагаючись змінив медичний халат на військову форму. Бо його покликання – зцілювати, а серце - захищати.
З березня 2022 року служив у в/ч 3036 Центрального ОТО Національної Гвардії України.
З 23 березня 2022 pоку пo 21 серпня 2023 року проходив службу у даному підрозділі на посаді начальника медичного пункту 2-го батальйону оперативного призначення, капітан медичної служби.
Під час проходження служби брав безпосередньо участь у заходах необхідних для забезпечення оборони України, захисту безпеки життя та інтересів держави у зв’язку з військовою агресією рф проти України, перебуваючи в ОТУ «Схід», ОТУ «Лиман», ОТУ «Донецьк», ОТУ «Соледар».
Олександр Васильович став на захист життя не лише у шпиталі, а й на передовій, добровільно, з честю, з великою любов’ю до людей і Батьківщини.
Він був тим, хто рятував життя… А віддав своє – за наше.
21 серпня 2023 року загинув при виконанні службових обов’язків у місті Дніпро.
Похований у місті Верхньодніпровськ Кам’янському району Дніпропетровської області на Алеї Слави.
У зморшках старенької, згорьованої матері – Тамари Анатоліївни - безмежна біль, яку не загоїть час.
Дружина – Наталія Олександрівна та діти - Андрій та Аліна - бережуть образ чоловіка та батька у своїх серцях, як найцінніший скарб.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ…
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
