БАРАНЕНКО ОЛЕКСАНДР ВОЛОДИМИРОВИЧ
Народився 2 травня 1977 року в селі Чернеча Слобода Буринського району Сумської області.
У 1994 році закінчив Чернечослобідську загальноосвітню школу. За час навчання в школі був спокійним, стриманим, позитивним.
Після закінчення школи працював в місцевій агрофірмі «Чернечослобідська». Протягом 1995-1996 років проходив строкову військову службу в лавах Збройних Сил України.
Демобілізувавшись, повернувся на попереднє місце роботи.
Протягом 2003 – 2011 років працював трактористом у Фермерському господарстві «Віталія».
Його бойовий шлях розпочався 24 березня 2015 року. Був мобілізований до лав Збройних Сил України механіком-водієм зенітно-ракетного дивізіону 156-го зенітного ракетного полку. Батарея знаходилася поблизу міста Сєвєродонецьк. Обов′язки військової служби виконував з відповідальністю. У боях проявляв мужність, стійкість та рішучість.
Відданий військовій присязі на вірність українському народові, виконуючи військовий обов′язок, Олександр Володимирович трагічно загинув 11 липня 2015 року від кулі снайпера на території тимчасового розміщення військової частини в м. Сєвєродонецьк на Луганщині.
Зі слів брата Сергія Володимировича:
«Болить досі…Уже 10 років немає мого рідного брата, немає його поруч, а ми й досі ловимо себе на думці: «Зараз би Олександр сказав, порадив, підтримав. Його не вистачає щодня, але він у кожному нашому кроці, кожній сльозі, у кожній молитві».
Похований Герой у рідному селі, в краї, де проходило його дитинство, де він босоніж бігав рідними стежками, де мріяв про майбутнє.
У місті Буринь, на Алеї пам'яті Героїв України, серед світлин тих, хто віддав життя за нас - його портрет. Портрет з глибоким, вічним, добрим, щирим поглядом.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ…
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
