ГЕРАСИМУК ОЛЕКСАНДР ПЕТРОВИЧ
Народився 3 травня 1989 року в селі Букварка Олександрівського району, Кіровоградської області. В дитинстві разом із сім’єю переїхав на постійне місце проживання до села Підлипне.
У 2004 році закінчив Конотопську загальноосвітню санаторну школу-інтернат І-ІІ ступенів.
Після закінчення школи, вступив до Державного професійно- технічного навчального закладу «Конотопський професійний аграрний ліцей» і здобув професію муляра, пічника і штукатура.
Після знайомства з майбутньою дружиною, коханою і єдиною Оленою, в 2008 році переїхав на постійне місце проживання в селі Дубинка Конотопського району, де і створив свою сім’ю. У щасливого подружжя народився синочок - Єгор, якого Олександр неймовірно любив, пестив, покладав на нього великі надії на щасливе та успішне життя в майбутньому.
Під час повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, 11 січня 2023 року Конотопським РТЦК та СП Сумської області був призваний на військову службу і, не вагаючись, як справжній чоловік, поповнив ряди Збройних Сил України.
Пройшовши військові навчання у Великобританії, у складі десантно-штурмових військ мужньо і безстрашно відстоював суверенітет та незалежність рідної України.
31 березня 2023 під час виконання бойових завдань в складі підрозділу військової частини А0281 в районі населеного пункту Кремінна Сєвєродонецького району Луганської області отримав тяжкі поранення внаслідок артилерійського обстрілу.
Після виснажливого лікування та реабілітації повернувся на передову. Олександр завжди говорив, що не може покинути своїх бойових товаришів і сидіти десь, а не боронити кордони нашої держави разом з ними.
6 грудня 2023 року військовослужбовець Збройних Сил України, стрілець-снайпер 2 десантно-штурмового відділення 2 десантно-штурмового взводу З десантно-штурмової роти 1 десантно-штурмового батальйону військової частини А0281, солдат, наш земляк Герасимук Олександр загинув поблизу населеного пункту Синьківка Куп’янського району Харківської області, мужньо виконуючи військовий обов’язок.
В пам’яті рідних, односельців, знайомих, друзів він назавжди залишиться добрим, позитивним, завжди усміхненим, надійним, справедливим, готовим в будь-який час прийти на допомогу іншим в скрутну хвилину та надзвичайно працьовитим. Він ні хвилини не міг всидіти без роботи, все горіло в його руках, все вдавалось на славу, бо мав «золоті руки».
Олександр був справжнім Героєм, патріотом своєї Батьківщини. Чесний, сміливий, надійний, щирий, мужній - таким він залишиться в серцях бойових побратимів, в серцях рідних та близьких.
За відданну службу та мужність був нагороджений орденом «За мужність» ІІI ступеня (посмертно).
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ…
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
