ГОЛОВЧЕНКО ОЛЕКСАНДР МИКОЛАЙОВИЧ
Народився 29 листопада 1989 року в селі Тернівка Конотопського району Сумської області.
Закінчивши у 2007 році місцеву середню школу, продовжив навчання в Державному професійно-технічному навчальному закладі «Конотопський професійний аграрний ліцей», де здобув професію тракториста-машиніста сільськогосподарського виробництва.
За спогадами вчителів, односельців був товариський, доброзичливий, відповідальний, займався спортом. Добре грав у футбол, настільний теніс, мав значні успіхи в легкій атлетиці, приймав участь у спортивних змаганнях та займав призові місця з різних видів спорту.
Після закінчення навчального закладу, проходив строкову військову службу.
Коли російські окупанти у 2014 розпочали війну на сході України, Олександр Миколайович брав участь в антитерористичній операції на Донеччині. У березні 2015 року був демобілізований, повернувся до рідного дому. За зразкове виконання військових обов’язків, високу професійну майстерність, мужність і самовідданість, виявлені під час несення служби, був нагороджений медаллю «За військову службу Україні».
Працював трактористом у місцевому сільськогосподарському підприємстві ТОВ «Вітчизна». Створив міцну сім’ю зі своєю коханою дівчиною – Наталею. Незабаром у щасливого подружжя народилась донечка Анастасія. Олександр користувався повагою серед односельчан, завжди приходив на допомогу людям, мав добре серце.
З початком повномасштабного вторгнення російських окупантів на територію України, отримавши повістку з військкомату, служив у роті охорони Конотопського районного територіального центру комплектування та соціальної підтримки. Пізніше був відкомандирований до станції міського типу Гончарівське Чернігівської області для проходження військових навчань, а далі - військова служба в 110-й механізованій бригаді імені генерал-хорунжого Марка Безручка поблизу населеного пункту Авдіївка Донецької області.
12 грудня 2023 року, виконуючи бойове завдання в ході російсько-української війни, поблизу населеного пункту Авдіївка Покровського району Донецької області Олександр загинув. Його серце зупинилося на полі бою, але пам’ять про нього битиметься в наших серцях
Веселий, працьовитий, справжній друг, люблячий син, батько та чоловік і в той же час - мужній, сміливий, чесний, справедливий, справжній патріот своєї Батьківщини - таким залишиться Олександр Миколайович в пам’яті рідних, знайомих, друзів, бойових товаришів.
За героїзм, мужність, проявлені в боротьбі за цілісність та суверенітет України, був відзначений почесним нагрудним знаком Головнокомандувача Збройних Сил України «Хрест Хоробрих».
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ…
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
