ТЯЖКОРОБ В’ЯЧЕСЛАВ ВІКТОРОВИЧ
Народився 7 жовтня 1975 року в селищі Дубов′язівка Конотопського району Сумської області.
Навчався в Дубов′язівській загальноосвітній школі. Після закінчення школи продовжив навчання в Конотопському індустріально-педагогічному технікумі.
Працював на Дубов′язівському цукровому заводі, потім на державному підприємстві «Дубов′язівський спиртзавод».
Після повномасштабного вторгнення російських агресорів на територію України, 6 серпня 2024 року був мобілізований до лав Збройних Сил України. Військове навчання проходив у Житомирській та Чернігівських областях.
З 20 вересня 2024 року був відкомандирований на Донецький напрямок.
Він стояв там, де інші не наважувалися – заради життя, заради майбутнього. Його хоробрість була світлом у темні часи, прикладом для побратимів і надією для рідних.
З 16 жовтня 2024 року вважався безвісти зниклим. Ніхто не знав, де його слід.
Не знали й рідні, чи живий їхній син,чоловік та батько. І після семи місяців невідомості рідна Конотопщина прийняла на спочинок Героя-земляка, що повернувся з фронту «на щиті».
Як з’ясувалося згодом, 16 жовтня 2024 року військовослужбовець Збройних Сил України, старший стрілець-снайпер механізованого відділення механізованого взводу механізованої роти механізованого батальйону військової частини А1815, солдат, наш земляк Тяжкороб В’ячеслав Вікторович загинув під час виконання бойового завдання, відстоюючи незалежність та територіальну цілісність України в ході російсько-української війни, поблизу населеного пункту Богоявленка Волноваського району Донецької області.
Його подвиг – це тиша на нашій землі, за яку В’ячеслав заплатив найдорожчим-своїм власним життям.
У Героя залишилися дружина Ольга Миколаївна, син Костянтин та старенька мати – Надія Олександрівна. Його сім’я втратила найдорожче – сина, чоловіка, батька, але не втратила віри в те, що він живе в пам’яті й любові.
ВІЧНА ПАМ’ЯТЬ ГЕРОЮ…
Коментарі:
Ваш коментар може бути першим :)
