БАБИЧ ВІКТОР МИКОЛАЙОВИЧ
Народився 16 січня 1981 року у селищі Дубов’язівка. Тут пройшли його дитинство і юність, тут він виріс щирою, доброю та працьовитою людиною. Навчався у школі, яку закінчив у 1998 році. У цьому ж році вступив до Конотопського ПТУ №8, де здобув спеціальність муляра-штукатура.
Після училища розпочав трудову діяльність. Працював на різних будівельних майданчиках за спеціальністю, чесно і сумлінно виконуючи свою роботу. Колеги згадують його як справжнього майстра своєї справи, відповідального, старанного і щирого чоловіка, який завжди допомагав іншим і ніколи не боявся роботи.
20 травня 2024 року Віктор був призваний до лав Збройних Сил України. Служив вірно, віддано і мужньо.
У січні 2025 року родині повідомили, що Віктор зник безвісти…
Довгі дні і ночі рідні жили надією і молитвою. Та згодом прийшла страшна звістка – солдат в/ч А 5011 Бабич Віктор Миколайович, мужньо захищаючи Україну, загинув 06.01.2025 року в Курській області (рф).
Для своєї родини Віктор був надійною опорою, люблячим чоловіком, турботливим і ніжним батьком, добрим і вдячним сином та щирим, рідним братом. Його тепло і людяність назавжди залишаться в серцях близьких, друзів і всіх, хто його знав. Він умів любити, підтримувати і бути поруч, умів працювати на совість і жити чесно.
Попрощатися з Героєм прийшли всі односельці. 08.02.2026 року тіло Віктора знайшло спочинок на рідній землі Героя. Для рідних Віктор – це назавжди люблячий син, турботливий батько, чоловік, брат, який завжди був поруч, добра і світла людина.
Вічна слава Герою!
Світла пам’ять і безмежна вдячність за подвиг і за мирне небо над Україною...
